- химеристий
- —————————————————————————————химе́ристийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
химеристий — а, е. Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки тощо; примхливий. || Своєрідний, дивний, незвичний … Український тлумачний словник
химеристий — [хиеме/риестией] м. (на) стому/ с т ім, мн. с т і … Орфоепічний словник української мови
химеристість — тості, ж. Властивість за знач. химеристий … Український тлумачний словник
химеристо — Присл. до химеристий … Український тлумачний словник
дивний — I (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), дивовижний, дивоглядний, чудернацький, диковинний, дивочний; химерний, химеристий, курйозний, фантастичний, потойбічний (який виходить за межі звичайного, нормального); екзотичний… … Словник синонімів української мови